жожо наталь

Згадалося.

Останнім часом ми Юрчика намагаємося відучати від соски - вже ж не маленький, а ніяк не відмовляється. Тож вдень ми її намагаємося сховати подалі.
І ось він цілий день ходить без соски, вкладається увечері спати. Затишненько укривається і починає тихенько гукати:
- Сооооооо-сяааааааа, соооооо-сяаааааа!

Ну хіба ж відмовиш? :)

Сьогодні мене провідали мої пустунчики і відразу видали декілька хохм.

Відразу як зайшли, полізли до мене на руки з вимогами "цомай!". Потім, коли я прилипла до меньшенького, старший вирішив мене чимось відволікти - улігся, став обводити своє обличчя долонею по колу і казати "Мама, цялуй тут, тут, тут!"

Далі вони почали тертися об мене, як кошенята, при цьому Рома казав "муррр-муррр", а Юра "муль-муль" :)

Після обцьому мами, хлопці пішли в розвідку - Юра знайшов у Цицино сік, поки весь не випив, не заспокоївся. Рома знайшов у тої ж Цицино бісквіт - був нагодований. А потім розбив градусник, тому відразу довелося вибиратися надвір.

На вулиці було досить непогано, якщо гуляти на сонечку, проте в тіні дещо зябко і я сказала, що в мене мерзнуть ноги. Рома каже:
- Давай я зіглію!
- Давай.
Починає долонею терти мені ногу, йому це швидко набридає, але ж треба придумати, чого він не хоче продовжувати, тому видає:
- Вона холодна! Хай так буде!

А учора Юрчик по телефону мені видавав нові слова з свого кожен день поновлюваного лексикону:
"мама, ідь дому" і "аблю" :)

Цирк сонця:



неймовірно вражає!

Взагалі, якось ми з анекдотів та відголосків рассєйської пропаганди маємо дещо спотворене уявлення про грузинів.
Спостерігаючи за Цицино, я все глибше усвідомлюю наскільки висококультурний і мудрий цей народ (тільки не треба кидатися капцями щодо того, що весь народ не може бути мудрим, звісно, маються на увазі кращі представники, котрі стали такими завдяки традиціям і вихованню, притаманному саме цій нації). Так, вона навчалася в Києві, проте є речі, котрі жодна вища освіта не дасть - це вбирається лише в певному, просякнутому віковою мудрістю, середовищі. Можна довго "растєкаться мисью по дрєву", а можна написати фразу батька Цицино, коли її відправляли в Київ на навчання (читати з грузинським акцентом :) :

- Цицино, помни, что там ты не Цицино, там ты - Грузия!

Цицино свого сина називає "хохлогруз" - прєкрасно, я щєтаю :)

...а чи є в вашому житті речі, котрих ви не зробили і зараз жалкуєте, бо зробити це з різних причин не вдасться (чи не варто)?

Тирнета коханий хузбанд мені оформив досить оперативненько. Я задоволена як помите слоненятко :)

Правда до тирнету дориваюся лише під вечір, адже компанія в моїй палаті підібралася прекрасна: лежать зі мною дві баришні віком в районі 50-ти (для тутешніх жителів це молодички, а я взагалі малявка)ходячі - а це дуже важливо, веселі й життєрадісні, що допомагає не скукситися в цих чотирьох стінах. Одна з них - Цицино, панянка з Грузії, з відповідною екзотичною поведінкою, вимовою та виразною реакцією. Вона вже багато років живе в Україні, але зв"язок з батьківщиною не втратила. Має в Гаграх будиночок при самому морі. Запросила мене туди. Вже планую поїздку :)
Друга - Тамара, веселунка з веселунок, що не слово, то хохма чи примовка. Травимо анекдоти, балакаємо, ганяємо чаї та їмо млинці з рибкою та червоною ікрою. Коротше, не скучаємо :)

А як там у вас, на свободі?




P.S. Поки мене тут не було, померли дві жінки, про котрих мені останнім часом багато згадувалося - Зоя та Ніна Микитівна. Світла пам'ять.

Скоцтва і паразицтва з цим карантином. В лікарню запустили і не випускають. Головне, що процедур-то намічено аж по штуці на день, по 20 хвилин кожна. Чому я маю тут втикати останні 23 години і 40 хв - наукє ніпанаятна.

Класну хохму підкинула сусідка по палаті:
Если пациент хочет жить, то медицина здесь бессильна.

P.S. Дайте мені тирнету, а то мадам, у котрої я позичила цей скоро виписуєцця, а мені тиждень сидіти в заточєніі.

...виходжу з ліфта, темно - лампочки чомусь не зреагували на звук. Ступаю в цю темряву і спіткаюся об щось м"яке, одночасно вмикається світло і я бачу - ААААААААААААААААААААААААААААААТРУПБЛЯАААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!
Виявився просто п"яний мужик спить, але з урахуванням спецефектів зі світлом я ледь не упісялася в мене ледь не вискочило серце...

Ойййй, як же я гарно провела вечір... Послухала Терцію! Концерт, незважаючи на деякі недоліки зі звуком на початку, пречудовий. Хотілося слухати ще й ще... Долоні досі червоні - так аплодувала :)

Познайомилася з двома милими паняночками - одна з них сестра мого старого друга, інша - його ж дівчина. Люблю нові знайомства. А тим більше з цікавими, непустими людьми...

Потім забігла до подруги на чайок та на ля-ля "за жисть".

І насамкінець ще одне смачне задоволення: як на мене, Metallica вночі, на швидкості 100 і гучності 33 звучить дуже гармонічно. Раніше я до неї була байдужа, та й зараз без драйву не слухаю... А от насамоті за кермом - так!


Вихід в світ, гарна музика, знайомства, спілкування з друзями, заглиблення в себе та шалений драйв - стільки всього за один вечір! Я дуже задоволена! :)

Все-таки інколи дуже корисно вириватися з буденщини і розфарбовувати своє життя...

...і що б ви не казали кіно намане. Так, пафосні промови, буквально на краю прірви чи за мілісекунду до неминучої гибелі. Так, невмирущі головні герої. Так, стандартна канва про розлучену сім"ю і її воз"єднання... Взагалі передбачуваний сюжет - деякі кадри я навіть повністю проговорювала заздалегіть :)
Зате є над чим посміятися, ба - навіть злегка просльозитися і таки є що подивитися - дійсно шикарні спецефекти. Це саме той розряд кінопродукції, котрий прикрасить ваш вечір якщо його дивитися саме у кінотеатрі.

Тому - рекомендую.

Забула похвалитися, Ромчик учора (чи то вже позавчора) склав віршика:

Стоїть КАМАЗ
І бачить нас.

Не судіть строго - Шевченко теж мабуть починав з малого :)

Якось йшла по тв така передача "Две звезды-2". Мені (та й не мені одній) в ній дуже сподобалася пара Арбєніна-Дятлов. Сьогодні щось схотілося переслухати їхні номери - протягом усього циклу вони виступали вдало, емоційно, піднесено. Я була настільки захоплена, що, як зараз бачу, не помічала огріхів - настільки мене заводила їхня енергетика :)

А ось від цього виступу, котрий на мою думку найкращий з усіх і по пристрастності, і по виконанню, в мене буквально волосся ворушиться на "загривку":

14-го листопада в колишньому Жовтневому палаці виступає Піккардійська Терція.
З цінами на квитки вони щось цього разу зажралися - від 300 грн.
Витратити таку суму на квитки (треба ж мінімум два, адже самій якось не той) - не піднімається рука. А пропустити концерт Терції - вище моїх сил.

Шукаю багатого поціновувача прекрасного, котрий пригостить даму квиточком і веселою кумпанією (сєкс ні прєдлагать!) :)

І жо ви собі думаєте? Таки інжектор! А з ним разом свічки і паливний фільтр. Свічки взагалі в якомусь умопомрачітєльно-паршивому стані. Навіть я, повний ламер в цих справах, бачу, шо їм геть пагано... Все разом затягло більше семисот кровних. На СТО кажуть, шо скоріше така хвігня через бензин.
Імєла я такий бєнзін ввіду...

Скажіть мені, дорогі френди, де заправлятися, щоб така незадача не трапилася ще через нещасних 19к пробігу (бо саме стільки зараз на лічильнику)?

Раніше я в основному заправлялася на АНП, інколи на КЛО, пару-трійку разів на нонейм АЗС (неподалік від Каравана є такий на ничці). Думаю, що до такой жизні мене довів саме АНП. Дешева рибка - погана юшка...

Чоловік поскачував ігри ЧГК за 2009 рік, переглядає. Так от в першій грі весняної серії в музичній паузі виступали чукотські репери (спершу вони заспівали "Мы поедем, мы помчимся", а потім перейшли на реп). Що вам сказати, єнто фєєрічно! Тепер у нас увійшло в обіг порівняння "це сильніше за чукотських реперів".
Рекомендую послухати :)
Скачати можна наприклад на 0day.

Ніяк не можу стримати сльози, читаючи цей сайт, хоча здавалось би пора б і звикнути...

Усім не допомогти, але ж як вибрати когось одного?..

Проконсультуйте мене, плз, якого хрєна машина може почати їсти більше бензину на літр-півтора?

Почалося ще з літа.
Стиль водіння не мінявся.
Змінила диски: має їсти менше, але не стало.
Возила перевіряти розвал - поправили, картина з бензином не змінилася.
Взагалі ходова - ок.
Стала заливати 95-й замість 92-го (по паспорту треба лити 92й) росход став на півлітра менше, але все одно на літр більше, ніж раніше.

Може щось з інджектором? Чи просто бензин паршивий?

Мама передала оцет в розбризкувачі. На питання "навіщо?" було сказано "для дезинфекції". Пісєц. І це ніби як освічена людина, а що вже казати про напівграмотних.

А знайома-панікерка вважає, що у нас ЩОСЬ, що досі не можуть визначити. Не вірус, не грип і навіть не свинячий грип, а ЩОСЬ!!! При чому дуже схоже на легеневу чуму. Тьху.

Для інформації:
http://mycityua.com/articles/country/2009/11/02/094047.html

і ще стаття від Комаровського, лікар, порадам котрого особисто я довіряю, бо він зазвичай послуговується здоровим глуздом:
http://www.komarovskiy.net/blog/svinoy-gripp.html

Прокинулася зранку, пройшлася по квартирі, зайшла на кухню. Щось не те... ніхто не нявкає просячи їсти.
Проходить деякий час, я встигла випити каву, а кицька так і не з'явилася. Тут чую звідкілясь приглушене нявкання. Десь зачинили. Але де? Справа в тому, що коли я наближаюся, кицька відчуває, що порятунок поруч і нявкати перестає, а отже знайти її "на звук" не виходить. Лишається гадати.

Взагалі місць, де можна закрити кицьку в нас небагато: два балкони і спільний з сусідами коридор. Всі інші двері завжди відчинені, а шафу вона й сама вміє відчиняти. Але я передивилася все. Нема!

Тут кицька розуміє, що хазяйка чито глухенька, чи то ще щось, не витримує і починає нявчати весь час. Тоді я її й знаходшу в шухляді комода, де лежить чоловікова білизна. Видать вранці, коли він брав речі, кицька застрибнула в шухляду, а чоловік спросонку не помітив і зачинив її.

Такий вранішній няв вийшов...